Найхаризматичніша ведуча українського телебачення Олена Фроляк здала екзамен на відвертість на YouTube-каналі Маші Єфросиніної.
З особливим захопленням шефредакторка “Фактів” на ICTV поділилася тим, як зародилися історія з її чоловіком Сергієм Соловйовим.
“Я тоді тільки приїхала в Київ після BBC. Чомусь дуже схудла в Лондоні за ті місяці, ще й хімічну завивку зробила. Але потім я потрапила до рук стиліста — мені зробили зачіску, мейкап. Я пройшла проби, мене затвердили. І Соловйов розповідає: “Приходжу раз на випуск. Сидить дівчина красива. Щось розказує так цікаво, старається докричатися до всієї України. Я сів й почав тебе слухати”. І слухає до цих пір”, — розповідає Фроляк.
Запрошення на перше побачення теж трапилося за цікавих обставин, але не без форс-мажорів:
“Бігаю я по 5-му поверсі нашого адміністративного корпусу, збираюся до своєї подружки в Ізраїль. А він так іде по коридору з камерою і каже: “Що ви постійно кудись бігаєте, куди поспішаєте?”. Я відповідаю: “У відпустку збираюся, до подруги в Ізраїль. Мені потрібно все швиденько оформити”. І побігли собі далі”.
А коли Олена повернулася до Києва, вони з Сергієм знов зустрілися на тому ж 5-му доленосному поверсі. Майбутній чоловік Фроляк тоді поцікався, як пройшла відпустка:
“А я нічого не знайшла кращого відповісти, як “було так гарно, так цікаво”. І тут Сергій говорить: “Про подорож до Ізраїлю було б чудово розповісти за келихом червоного вина”. Чесно кажучи, мене в цей момент переклинило. Я щось сказала незрозуміле і побігла... Готуюся до ефіру, сиджу і думаю: “Фроляк, ти або дурна або геть дурна. Тобі роблять абсолютно прозорий натяк на побачення”.
Проте щасливий збіг обставин розставив все по своїх місцях:
“В цей же день я знову біжу на ефір і заскочую в ліфт. Двері майже закриваються і заходить Соловйов. А я стою собі і кажу: якщо ти зараз йому нічого не скажеш, то будеш сама винна. І я видаю: так що ви там казали про келих червоного вина? В цю секунду вже Сергій був шокований і такий каже схвильовано: “Звісно, давайте, хоч завтра”. Ну і от п’ємо вино до цих пір”.
